Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР. Фастів 1918 - фотозвіт

"Петлюрівський вагон" — так називають його у Фастові. Офіційна назва – "Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР". Цей невеличкий музейчик давно вже має місце поруч із будівлею Фастівського залізничного вокзалу. Восьмий день весни 2014 ознаменувався встановленням банера з назвою на тому боку вагону, котрий видно з проїжджаючих електричок та поїздів. Банером-назвою заопікувалися і прикріпили на музей учасники клубу військово-історичної реконструкції "Чота пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії Армії УНР" та військово-історичного клубу "Повстанець".
  Директор музею пан Едуард Мондзелевський, історик за фахом і голова Фастівського міського осередку "Просвіта" ім.Т.Г.Шевченка за покликанням: "Музей пережив різного штибу чиновників, мені доводиться знаходити компроміси, підходи до тих чи інших людей, бо вхід до музею безкоштовний, а електроенергія небезкоштовна тощо. Нещодавно дах вагона перекрили, підремонтували трішки.. Тепер ось банер, дякую, хлопці допомогли. От добитися б іще, аби поїзди зі Львова зупинялися на станції "Фастів"..." — із сумною посмішкою озвучив свою мрію директор. Музей відображає той історичний період України загалом і міста Фастова зокрема, коли Україна в дні своєї Незалежності, у грудні 1918 року, підписала акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Ця знаменна подія відбулася саме на залізничній станції "Фастів". Нині пан Едуард робить нові стенди для оформлення музею всередині. Справжній патріот, він чудово знає період історії, яким займається. Де в чому іноді радиться з хлопцями-реконструкторами, які світлини й документи краще помістити під скло, як найкраще оформити "Український куточок", щоб він був автентичним, максимально схожим на місце, в якому підписувався "Акт Злуки".

Фотозвіт про подію:
 

Фастівщина напередодні 200-річного Шевченківського ювілею

 

 Нашою газетою вже повідомлялося, що місцеві організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка і Народного руху України взяли громадське шефство на курганом «Переп’ят» поблизу с.Фастівець, на якому під час археологічних розкопок у 1846 році працював легендарний Тарас Григорович Шевченко.

 В останні роки стало вже доброю традицією, коли після основних заходів вшанування пам’яті Кобзаря у Шевченківські дні просвітяни з рухівцями організовують виїзди безпосередньо на курган, проводять там мітинги, літературні читання та інші заходи. Курган отримує «друге дихання», бо це історичне місце тривалий час постійно руйнувалося, що не могло не непокоїти патріотичну громадськість краю.

 З 2007 року Фастівська «Просвіта» і Фастівський Рух постійно піднімають це питання для громадського обговорення та здійснюють заходи щодо припинення наруги над історичною пам’яттю про Кобзаря. За їх клопотанням Фастівецька сільська влада ухвалила рішення про створення меморіального комплексу «Переп’ят» ім. Т.Г.Шевченка і здійснила заміну розламаного пам’ятного знаку на кургані. Але далі справа не пішла, не дивлячись на запевнення районної влади навести на території кургану відповідний лад. Нині нею називаються нові дати реалізації своїх планів, але час йде, а проекти залишаються проектами. Зазначимо, що особливо непокоїв просвітян і рухівців той факт, що абсолютна більшість мешканців Фастівщини і жоден водій, який рухається на своєму авто трасою Фастів-Митниця ніколи без підказки не скаже про те, куди веде поворот дороги у поле за селом Фастівець. Бо, на превеликий жаль, донині не було жодного стенду, жодного автомобільного знаку на трасі з відомостями про те, що колись тут ступала нога Великого Кобзаря. Це таким повинно бути наше відношення до Переп’яту? Що казати, сумно споглядати на те, як це святе місце знаходиться далеко не в тому стані, якого потребує належна пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка та й, взагалі, про будь-який визначний історичний об’єкт на Фастівщині.

Відкриття пам'ятного знаку у Волиці

Зусиллями Фастівської «Просвіти» на храмове свято св.Петра і Павла в селі Волиця Фастівського району біля новозбудованої одноіменної церкви, яка належить УПЦ Київського Патріархату, було встановлено кам’яний пам’ятний знак з меморіальною таблицею жертвам гонінь на церкви, комуністичних репресій і голодомору 1932-1933 років.

День пам'яті українських січових стрільців у Дідівщині - фотозвіт

23 червня 2013 р. на свято Трійці у с.Дідівщина відбувся традиційний захід поминання полеглих українських героїв на могилі безіменних українських січових стрільців. Захід відбувся завдяки зусиллям Фастівської "Просвіти" і Фастівської станиці Братства ОУН-УПА. Були присутні представники з Білої Церкви та Києва.

Фастівське відзначення Дня перепоховання Шевченка в Україні - фотозвіт

Березень на Фастівщині традиційно був Кобзарським - фотозвіт

Березень у Фастові традиційно є Кобзарським місяцем, так як Тарас Шевченко бував у нашому місті й залишив у своїй творчості дуже гарні слова і історичні спогади про нього. Тому Фастівське міське об'єднання Товариства «Просвіта», яке носить ім'я Тараса Шевченка, щорічно і організовано скликає фастівчан 9 березня на загальноміський мітинг вшанування пам'яті Великого Кобзаря на площу біля його пам'ятника. Так було й цьогоріч, коли фастівські просвітяни, козаки, члени НРУ Української платформи «Собор», УНП та інших громадсько-політичних організацій міста взяли учать у традиційному мітингу з покладанням вінків і квітів до пам'ятника Кобзарю, який був організований Фастівською «Просвітою».

Про утворення Фастівського району під час проведення адміністративно-територіальної реформи 1922-23 років

У минулому номері газети мною наводилася зведена таблиця зі списком сільрад і районів створеної у 1923 році Білоцерківської округи, до якої того року увійшли всі села нинішнього Фастівського району. Тоді вони опинилися у складі аж 6-ти новоутворених районів округи (Фастівського, Триліського, Ксаверівського, Корнинського, Гребінського і Великополовецького). Нині ж нижче будуть висвітлені ті основні управлінські рішення, внаслідок яких відбулася адміністративно-територіальна реформа на Фастівщині у 1923 році. Зрозуміло, що газетної площі не вистачить, аби навести повністю тексти всіх тих рішень і постанов, які мали відношення до вищезгаданої реформи, хоча частково ми їх розглянемо.

Про Фастів і його околиці до 1923 року

Ця моя стаття, фактично, буде продовженням статті про наш Фастів наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, яка була надрукована у №20 газети за лютий 2012 року. Тільки це доповнення буде більше присвячене висвітленню життя містечка саме на початку ХХ століття, коли у ньому відбулося багато яких кардинальних змін.

 

Весною 1923 року містечко Фастів з волосного стало районним центром, не маючи на той час, навіть, статусу селища міського типу. Для того, щоб зрозуміти всі чинники, що зумовили утворення Фастівського району і те, чому вибір районного центру при тодішньому районуванні колишнього Білоцерківського повіту випав у нашій місцевості саме на Фастів, потрібно уявити розвиток містечка і його околиць у найближчі попередні 10-20 років.

Фастівські просвітяни допомагають білоцерківським

Нещодавно за ініціативою В.Підіпригори делегація фастівських просвітян-краєзнавців побувала в гостях у 85 річного Теодора Григоровича Дячуна - голови Білоцерківської станиці ОУН-УПА ім. Василя Якуб'яка, останнього з живих УПівців цього міста. Метою поїздки був збір додаткових матеріалів про цього діяча для видання книжки «Діяльність ОУН на Білоцерківщині», яку планує невдовзі видати Фастівська «Просвіти», так як її краєзнавцями накопичено дуже багато архівних документальних матеріалів про діяльність ОУН-УПА на Фастівщині і Білоцерківщині. Така робота схвально оцінена білоцерківськими просвітянами, що пообіцяли посприяти їй.

Фастів Інфо

Пришивальницькі пілоти - герої українського неба

Коли брав до рук книгу Ярослава Тинченка «Герої українського неба. Пілоти Визвольної війни 1917-1920 рр» київського видавництва «Темпора» 2010 року випуску, ніколи б не подумав, що знайду у ній матеріал про наших пришивальницьких пілотів. Мало того, у книзі серед великої кількості фото українських пілотів, які перебували на службі УНР та ЗО УНР протягом 1917-1921 років, є декілька фото уродженця Пришивальні Лева Олександровича Скурського (1889 р.н.) - хорунжого Армії УНР, військового льотчика Військово-повітряної фльоти УНР. Як для краєзнавця, це була просто справжня знахідка, тим більше, що у книзі автор вказав номер архівно-слідчої справи Л.О.Скурського і далі навести про нього довідки було вже нескладною справою. Отже, хто ж він, один із найкращих і найдосвідчених українських пілотів періоду визвольних змагань 1917-1920 років, яким його вважали бойові побратими, польські і французькі військовики. Всього, звичайно, на невеличкій газетній площі про нього не розповіш. Але, частково допоможуть нам це зробити матеріали архівно-слідчої справи 1930 року на Л.О.Скурського в ЦДАГОУ бо на свою голову він, як і багато інших українських емігрантів, піддався у 1923 році на відповідну більшовицьку агітацію, повернувся до Радянської України і через декілька років був репресований.

Оболонський хор "Просвіта" у Фастові

Вже не один раз на запрошення Фастівської "Просвіти" і місцевої парафії Святого Миколая Української Православної Церкви Київського Патріархату до м.Фастова приїжджав хор "Просвіта" Оболонського району м.Києва (художній керівник - Раїса Марченко). Ось, і на початку цього року 13.01.2013 р. київські просвітяни завітали до нашого міста у Собор Святого Миколая. Вони приїхали до фастівчан у гості з концертом українських колядок, музику до яких, в основному, написав наш незабутній видатний композитор К.Г.Стеценко. Не забули вони захопити з собою з Києва до Фастова й різдвяну стилізовану зірку, яка скрізь у ці дні супроводжувала хор.

Миколі Литвину − 70!

4 березня відзначає свій 70-річний ювілей славетний мешканець нашої Фастівщини Микола Степанович Литвин – відомий сучасний український народний кобзар, письменник і журналіст, заслужений діяч мистецтв України, який є одночасно членом Національних Спілок журналістів України (з 1985р.), письменників України (з 1988 р.), кобзарів України (з 2000р.), лауреатом всеукраїнських літературно-мистецьких премій ім. І.Нечуя-Левицького (1993р.) і ім. О.Пчілки (1995р.), літературно-мистецької премії Фастівщини ім. В.Косовського, автором багатьох пісень, збірок віршів, оповідань і повістей, палким українським патріотом України.

Редакція «Фастів Інфо», Фастівська «Просвіта», рідні і друзі щиро вітають шанованого ювіляра, бажають йому й надалі чарувати своїми піснями наш край і Україну.

 Фастів Інфо