Нашою газетою вже повідомлялося, що місцеві організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка і Народного руху України взяли громадське шефство на курганом «Переп’ят» поблизу с.Фастівець, на якому під час археологічних розкопок у 1846 році працював легендарний Тарас Григорович Шевченко.
В останні роки стало вже доброю традицією, коли після основних заходів вшанування пам’яті Кобзаря у Шевченківські дні просвітяни з рухівцями організовують виїзди безпосередньо на курган, проводять там мітинги, літературні читання та інші заходи. Курган отримує «друге дихання», бо це історичне місце тривалий час постійно руйнувалося, що не могло не непокоїти патріотичну громадськість краю.
З 2007 року Фастівська «Просвіта» і Фастівський Рух постійно піднімають це питання для громадського обговорення та здійснюють заходи щодо припинення наруги над історичною пам’яттю про Кобзаря. За їх клопотанням Фастівецька сільська влада ухвалила рішення про створення меморіального комплексу «Переп’ят» ім. Т.Г.Шевченка і здійснила заміну розламаного пам’ятного знаку на кургані. Але далі справа не пішла, не дивлячись на запевнення районної влади навести на території кургану відповідний лад. Нині нею називаються нові дати реалізації своїх планів, але час йде, а проекти залишаються проектами. Зазначимо, що особливо непокоїв просвітян і рухівців той факт, що абсолютна більшість мешканців Фастівщини і жоден водій, який рухається на своєму авто трасою Фастів-Митниця ніколи без підказки не скаже про те, куди веде поворот дороги у поле за селом Фастівець. Бо, на превеликий жаль, донині не було жодного стенду, жодного автомобільного знаку на трасі з відомостями про те, що колись тут ступала нога Великого Кобзаря. Це таким повинно бути наше відношення до Переп’яту? Що казати, сумно споглядати на те, як це святе місце знаходиться далеко не в тому стані, якого потребує належна пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка та й, взагалі, про будь-який визначний історичний об’єкт на Фастівщині.
Цьогоріч, фастівські просвітяни, рухівці і члени міської організації ВО «Свобода» спробували трішки виправити вищезгадане становище, організувавши декілька разів чималий власний «десант» з граблями, пилками, лопатами і новими саджанцями на Переп’ят. Робота кипіла на ньому добре, в якій брав участь не один десяток людей. Прибирання сміття на території Переп’яту, копання клумб біля пам’ятного знаку для висадки чорнобривців, видалення старих сухих та посадка нових дерев і кущів калини, ліквідація стихійних сміттєзвалищ у лісосмузі та уздовж дороги на курган силами вищезазначених громадсько-політичних організацій стали вже традиційними атрибутами їх діяльності. Та й роботу цю їх члени виконували сумлінно, відчуваючи свій громадянський обов’язок перед Тарасом Григоровичем Шевченком, Україною і рідним краєм.
Слід зазначити також, що завдяки «Свободі» на території кургану був поновлений інформаційний стенд з розповіддю про часи перебування Кобзаря на Фастівщині. А наприкінці липня біля повороту до кургану зусиллями «Просвіти», Руху і «Свободи» було встановлено символічний верстовий стовп-путівник на трасі Фастів-Митниця з відповідними позначками основних місць перебування Кобзаря від місця народження у Моринцях до місця захоронення за заповітом у Каневі. Центральним вказівником, звичайно ж, є той, що вказує шлях на Переп’ят. Безпосереднім виконавцем знаку є просвітянин-краєзнавець Володимир Іванович Дросенко, завдяки копіткій праці якого ця гарна ідея воплотилася у реальність. Саме таким чином, як ми бачимо, громадськість намагається долучити мешканців Фастівщини до більш детального вивчення історії свого краю і її належного пошанування.
До речі, як ми вже писали, Громадським комітетом Фастівщини з відзначення 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка (що утворився 7 квітня цього року і куди входить низка патріотичних громадсько-політичних організацій міста і району) вже в найближчий час планується при в’їзді до кургану встановити відповідний пам’ятний знак з меморіальною табличкою, аби відвідувачі знали, на якому святому місці вони перебувають.
Бо саме на кургані патріотична громадськість Фастівщини планує провести основні заходи до ювілейної річниці від Дня народження Кобзаря у наступному році. До цієї дати також готується випуск цікавих історичних буклетів і матеріалів про Перепетове поле та село Фастівець, проведення відповідних культурно-мистецьких заходів згідно ухваленого раніше плану роботи комітету (редакцією нашої газети він друкувався у №32).
Фастів Інфо
Немає коментарів:
Дописати коментар