Пропоную вашій увазі репортаж "24 каналу" про поневіряння по чиновницьких кабінетах нашого земляка, мого знайомого Володимира Литвинчука з прагненням добитись українського громадянства:
Володимир Литвинчук росіянин лише юридично. Серцем, як і корінням хлопець є українець. Вже понад 10 років з рідними живе неподалік Києва, у місті Фастів. Він приїхав сюди, коли йому було лише сім. Батько з матір'ю втекли з Калінінграда через політичні переслідування.
Хлопець зараз навчається в 10-му класі, хоча йому вже 18 років. В школу пішов лише в 9. Ще тоді, міністр освіти Станіслав Ніколаєнко, на прохання посприяти в навчанні, прислав його батькам листа, мовляв на це в Україні, мають право лише її громадяни. Через деякий час директор Фастівської школи попри все прийняв хлопця.
Наступного року Володя закінчує 11 клас. Та далі вчитися він навряд зможе скласти ЗНО йому не дозволять. У хлопця немає паспорта. Він успішний, ерудований та начитаний, а ще призер олімпіад. Щоб вирішити питання громадянства Володя звернувся у міграційну службу. Був хлопець і у російському посольстві. Його звідти відправили. І так Володимир Литвинчук бігає з кабінетів у кабінети.
А тим часом батько хлопця вже другий рік воює в "Айдарі". Литвинчук старший громадянства для себе не просить. Та ось сину без паспорта ніяк. Після школи без документів втілити мрію — отримати освіту і стати повноцінним членом суспільства, однак шансів дуже мало.
Немає коментарів:
Дописати коментар