Три поділи Польщі 1772, 1793 і 1795 років призвели до того, що вона щезла з мапи світу як самостійна держава. Самі поляки називають їх «розборами польської держави». Наша Фастівщина стала повністю «російською» після другого такого «розбору», після чого у 1794 році спалахнуло велике антиросійське повстання непокірних поляків. Воно було жорстоко придушене царатом. Постання маріонеткового Царства Польського у складі Російської імперії не могло зруйнувати мрії поляків про кордони «дорозборові», через що у 1830-1831 роках вони підняли чергове масове повстання проти імперії Романових. Його також було придушено, а велику масу польських бунтівників замордовано. Багато з них опинилося у в’язницях України, а ще більше вислано на Північ та сибірські околиці імперії.
Серед «неблагонадійних» опинилося багато католицьких ксьондзів і землевласників, що активно підтримували повстанців. Вони зазнали великих гонінь і реквізицій з боку царського уряду. Наприклад, за запеклий бій, що відбувся біля волинського села Михайлівка (нині Боремель) між російськими військами генерала Рідігера та польськими повстанцями генерала Дверницького у 1831 році, у власника тутешнього маєтку Франциска Чацького було конфісковано все майно і передано «до казни». Аналогічні процеси тривали і на Київщині, де підтримка «бунту» була значною. Під арешти тут попало дуже багато маєтків.
Після придушення цього повстання на польських і українських землях розпочався тривалий період натиску на місцеві костели і римо-католицькі парафії, які могли стати «гніздами бунтарства». У 1843 році російський царизм остаточно розправився з католицьким духовенством на Правобережній Україні. Від звичайних жандармських переслідувань царат перейшов до одержавлення всіх церковних маєтків ксьондзів і переведення їх на утримання казни. Це «переведення» супроводжувалося у багатьох випадках скороченням штату утримання, переселення у місця некомпактного проживання польської громади, закриттям римо-католицьких парафій і перехрещуванням. Багато хто з поляків Правобережної України мусіли покинути обжиті місця і податися в еміграцію. Але більшості з них не було куди тікати і вони мусіли терпіти імперський гніт.
З огляду на вищевказане слід розглядати життя римо-католицьких приходів на Фастівщині наприкінці І-ї половини ХІХ століття. В архівах ІР НБУВ (Ф.І. № 4096,арк. 208-460) пощастило знайти документ, в якому можна було підрахувати орієнтовну чисельність римо-католиків на Фастівщині у 1840 році по кожному населеному пункту регіону.
Нижче мовою оригіналу подається зміст цього документу:
Статистические сведения о Западных губерниях.
Составлены 31 мая 1840 г.
…Киевская губерния.
Васильковский уезд. ...Сквирский уезд.
Ведомости о Римско-Католических приходах Архиепархии Могилевской Губернии Киевской с означением принадлежащих им каплиц:
…Уезда Васильковского Приходская церковь Фастовская.
При ней священиков – 1.
Альтарей ни каплицы не имеется.
Прихожан в селениях:
м.Фастовъ – 8
хут.Слобода – 6
д.Бертники – 64
д.Червона – 26
с.Чорногородка – 10
с.Дорогинка – 7
с.Дмитровка – 80
с.Королёвка – 4
с.Кощіювка – 10
х.Потіювка – 10
с.Паленичинцы – 2
с.Пивни – 9
с.Трилесы – 19
д.Ставки – 40
с.Сущанка – 1
с.Снигировка – 40
с.Скрагиловка – 8
с.Снитынка – 3
д.Волица – 12
с.Устымовка – 8
д.Офирна – 2
с.Ковалёвка – 3…
Итого мужского пола душ – 415
Уезда Васильковского Городяная церковь Мотовиловская. Свящ.-ик – 1.
При ней каплица в деревне Марьяновке без священика.
Прихожан в селениях:
В.Мотовиловке – 80
д.Марьяновке – 272
с.Мытнице – 41
в г.Василькове – 34
с.Большой Султановке – 6
с.Малой Султановке – 9
д.Боровой – 8
д.Порадове – 4
д.Геленовке – 11
д.Владиславке – 142
в с.Серединная Слобода – 39
д.Фастовце – 183
д. Слободке – 8
с.Барахтах – 7
с.Кодаках – 11
с.Погребах – 8
с.Ксаверовке – 8…
Итого душ – 896
Ведомости о приходах Сквирского деканата Могилевской Архиепархии Киевской Губернии в Сквирском уезде состоящих:
…Приходская церковь в селении Дидовщина. Священик – 1.
При ней: а) каплица в селении Лучин
б) каплица в мес течке Корнин.
Прихожан в селениях:
В селении Билках – 18 прихожан
селении Дидовщине – 73
-«»-Федоровке – 6
-«»-Голяках – 22
-«»-Голячках – 19
-«»-Юровке – 10
-«»-Ярошовке – 11
Местечке Корнин – 76
селении Лисовки – 8
-«»-Лучин – 34
-«»-Мохначки – 23
-«»-Пришивальне – 135
-«»-Раковки – 4
-«»-Турбовки – 21
-«»-Томашовки – 73
-«»-Ульянке большой – 87
-«»-Ульянке малой – 40
-«»-Веприне – 233…
Итого душ – 926…
Приходская церковь в селении Новоселица. Священиков – 2.
При ней: а) каплица в с.Новоселице
б) каплица в с.Чубинцах.
Прихожан в селениях:
В селении Поспечной – 367
Буках – 21
Цыпряновке – 4
Чернявке малой – 36
Чернявке большой – 9
Чубинцах – 37
Дунаевке – 16
Дулицком – 10
Яхнах – 12
Герчиках малых – 60
Красном лесу – 126
в селении Кожанках – 3
Кошляках – 33
Новоселице – 44
Половецкой малой – 36
Почуйках – 104
Рогозной – 97
Романовке – 141
Ставищах – 31
Страковке – 34
Саварцах – 14
Таборове – 11
Зубарях – 8
Итого душ – 820
Мондзелевський Едуард, історик-краєзнавець, голова Фастівської «Просвіти», член Національної Спілки краєзнавців України
Фастів Інфо
Немає коментарів:
Дописати коментар