Неподалік від Фастова в широкій долині серед невеличких озерць розкинулося стародавнє українське село Фастівець. Люди на його землях проживали в глибоку давнину. Закинуті кургани навколо нього могли б нам багато чого розповісти, якби ми обережніше до них відносилися. Про походження назви цього села і досі тривають дискусії: чи то вона зменшена похідна від назви сусіднього Фастова, чи то від якогось фастівця – його мешканця, чи від прізвища Фастівець. Про першого козацького Фастівського полковника Миська Фастівця, що організовував у 1617-1618 роках повсталий народ Фастова, є достовірні історичні відомості.
Яка з версій правильніша, покаже час і додаткові дослідження. Натомість, хотів розповісти про заселення села у ХVІІІ столітті шляхетськими родами і про їх долю. Наприкінці ХVІІ століття Фастів і землі навколо нього отримав від київського воєводи польський біскуп Йосип Верещинський, що збудував тут свій замок над Унавою і роздудував місцеву фортецю. Згодом його змінювали інші біскупи, через що люди ці землі називали Фастівським біскупством. Поступово воно все розросталося і розросталося (до нього входили землі сьогоднішніх Фастова, Фастівця, В.Снітинки, М.Снітинки, М.Офірни,Веприка, Дорогинки, Кощіївки, Червоного, Бортників та інших сіл).
Як відомо, у 1712-1714 роках ці землі були пусткою через те, що військами Петра І тамтешнє місцеве населення було примусово перегнано на Лівобережжя засновувати нові слободи. А ось польським королям протягом ХVІІІ століття довелося цей край заселяти новими поселенцями з Волині і Галичини. Тому архівні відомості дають нам інформацію, що ще до 1795 року в село приїхала велика валка волинських шляхтичів, що розпочали тут розбудовувати нове поселення. Перепис 1834 року у частині підтвердження особами свого дворянського походження показує нам в селі Фастівець 263 дворян (122 чоловіків і 141 жінка) у 24 дворянських родах. Зокрема, за мовою оригіналу архівного документу це:
«1. Осипъ Яковлевъ Сташкевич = 32 года (в составе семьи 4 мужчинъ и 7 женщинъ)
2. Игнатій Степановъ Квилинский = 42 (6м.,5ж)
3. Иванъ Игнатовъ Блищановичъ = 67 (8м.,16ж)
4. Андрей Игнатовъ Блищановичъ = 52 (13м.,14ж)
5. Даниилъ Григоріевъ Перегуда = 57 (5м.,4ж)
6. Лаврентій Василіевъ Стаховский = 62 (7м.,5ж)
7. Михаилъ Францовъ Мялковский = 31 (3м.,1ж)
8. Антонъ Михайловъ Шандаровский = 37(4м.,2ж)
9. Осипъ Ивановъ Пшонко = 32 (4м.,9ж)
10. Семенъ Михайловъ Тхоржевский = 62 (6м.,10ж)
11. Якимъ Антоновъ Лонгертъ = 30 (2м.,1ж)
12. Антонъ Игнатій Фащевский = 48 (1м.,0ж)
13. Францовъ Фадеевъ Тхоржевский = 46 (9м.,13ж)
14. Пётр Тимофеевъ Долинский = 39 (5м.,6ж)
15. Семенъ Лукияновъ Пшонко = 52 (10м.,12ж)
16. Николай Викентиевъ Кулицкий = 39 (3м.,2ж)
17. Иванъ Ивановъ Каленский = 54 (5м.,2ж)
18. Адамъ Ивановъ Хцинскій = 42 (8м.,6ж)
19. Павелъ Ивановъ Годлевский = 38 (3м.,6ж)
20 Яковлевъ Яковлевъ Лозинский = 42 (4м.,7ж)
21. Войцехъ Севастьновъ Вишневский = 59 (3м.,3ж)
22. Титъ Андреевъ Хилинский = 29 (3м.,4ж)
23. Климентій Василиевъ Блищановичъ = 5 (1м.,6ж)
24. Антонъ Войцеховъ Блищановичъ = 32 (3м.,0ж)
Це, мабуть, і були нащадки тих волинських шляхтичів ( українських і польських), які до 1795 року прибули до Фастівця. Згодом вони розрослися за рахунок шлюбів і приїзду до села нових дворянських (шляхетських) родів. Так, відомо про одруження Олександри Іванівни і Цицілії Іванівни Пшонко (Пшонківських) з шляхтичами Євстафієм і Тітом Закревськими з Яхнів, після чого в Фастівці почали проживати дві великих родини Закревських. Аналогічно поселялись у Фастівці і інші родини, що разом з місцевими колишніми козацькими родинами продовжували життя села. Згадані ж фастівецькі дворяни тривалий час продовжували гордитися своїм шляхетським походженням , називати себе шляхтою (околичною), відвідувати костели у Фастові і у Великій Мотовилівці.
Але поступово шляхетські родоводи згасали у Фастівці. Царська влада Київської губернії не могла простити фастівецьким шляхтичам підтримки польських повстань 1831 і 1863-64 років на правобережних українських землях Російської імперії. Багато з них були відправлені на каторгу, у багатьох відібрано дворянський статус, посади і землі. Слід також врахувати, що подіяли на цей процес і події 1843 року, коли землі католицьких біскупів перейшли до казни і Фастівець став казенним селом. Так, і стали згодом при переписах фастівецькі шляхтичі звичайними однодворцями, економічними і казенними селянами.
Мельник В.М., краєзнавець, голова Завокзальського осередку Фастівського МО ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка
Фастів Інфо
Немає коментарів:
Дописати коментар