На заміну заметілям і снігопадам на Фастівщину прийшли суцільні калюжі

Мінлива погода останнього часу динамічно змінює обличчя нашої Фастівщини. Не встигли фастівчани оговтатися від повальних снігопадів, як через кілька днів все навколо "поплило".

 

Фастів Інфо

Фастівські просвітяни допомагають білоцерківським

Нещодавно за ініціативою В.Підіпригори делегація фастівських просвітян-краєзнавців побувала в гостях у 85 річного Теодора Григоровича Дячуна - голови Білоцерківської станиці ОУН-УПА ім. Василя Якуб'яка, останнього з живих УПівців цього міста. Метою поїздки був збір додаткових матеріалів про цього діяча для видання книжки «Діяльність ОУН на Білоцерківщині», яку планує невдовзі видати Фастівська «Просвіти», так як її краєзнавцями накопичено дуже багато архівних документальних матеріалів про діяльність ОУН-УПА на Фастівщині і Білоцерківщині. Така робота схвально оцінена білоцерківськими просвітянами, що пообіцяли посприяти їй.

Фастів Інфо

Фастівські організації ВО "Батьківщина" і "Фронту змін" зливаються

В останні дні цьогорічного березня тривали активні перемовини та "узгоджувальні" поїздки до Києва керівників місцевих організацій ВО "Батьківщина" та Політичної партії "Фронт змін" з питання остаточного об'єднання їх в одну партійну структуру. Відповідного консенсусу досягнуто і надалі, за нашою інформацією, міську об'єднану парторганізацію ВО "Батьківщина" буде очолювати Ігор Кириченко, а районну — Сергій Баранівський.

Фастів Інфо

Пришивальницькі пілоти - герої українського неба

Коли брав до рук книгу Ярослава Тинченка «Герої українського неба. Пілоти Визвольної війни 1917-1920 рр» київського видавництва «Темпора» 2010 року випуску, ніколи б не подумав, що знайду у ній матеріал про наших пришивальницьких пілотів. Мало того, у книзі серед великої кількості фото українських пілотів, які перебували на службі УНР та ЗО УНР протягом 1917-1921 років, є декілька фото уродженця Пришивальні Лева Олександровича Скурського (1889 р.н.) - хорунжого Армії УНР, військового льотчика Військово-повітряної фльоти УНР. Як для краєзнавця, це була просто справжня знахідка, тим більше, що у книзі автор вказав номер архівно-слідчої справи Л.О.Скурського і далі навести про нього довідки було вже нескладною справою. Отже, хто ж він, один із найкращих і найдосвідчених українських пілотів періоду визвольних змагань 1917-1920 років, яким його вважали бойові побратими, польські і французькі військовики. Всього, звичайно, на невеличкій газетній площі про нього не розповіш. Але, частково допоможуть нам це зробити матеріали архівно-слідчої справи 1930 року на Л.О.Скурського в ЦДАГОУ бо на свою голову він, як і багато інших українських емігрантів, піддався у 1923 році на відповідну більшовицьку агітацію, повернувся до Радянської України і через декілька років був репресований.

Фастівські хокеїсти у півфіналі!

На фото - хокейна команда міста Фастова

Наша газета вже повідомляла про існування у Фастові аматорської хокейної команди та її успішну участь у офіційних змаганнях на турнірі «Льодовиковий період - 2013» за участю 6 команд Київщини і Черкащини. Після 5 ігор групового кола наші хокеїсти достроково забезпечили собі місце у півфінальних спарингах, програвши лише 1 поєдинок. Чого варта тільки перемога фастівчан в останньому турі групового етапу з рахунком 9:0. У згаданих іграх, за нашою інформацією, найбільше шайб закинули гравець Андрій Корецький (6), капітан команди Олексій Банасько (4) і гравець Сергій Вишняк. Відзначився у цих поєдинках своєю надійною грою і воротар нашої команди Мойсеєнко Віктор, який мужньо захищав ворота та не дозволив залетіти до них чималій кількості шайб після кидків суперників фастівчан. Така успішна гра наших земляків вселяє надію, що їм під силу буде зіграти і у фіналі турніру, який відбудеться на початку квітня, та виграти його.  

Фастів Інфо

Католицький Великдень у Фастові - фотозвіт

Завітайте до Фастівського краєзнавчого музею! - відео

Анатолій Древецький про конкурс "Тарасовими стежками" - відео

Керівник фастівської Школи народної майстерності Анатолій Древецький розповідає про щорічний конкурс "Тарасовими стежками":


Джерело

Круглий стіл про транспортні проблеми фастівчан - фотозвіт+відео

Минулої суботи у Фастові відбувся круглий стіл на важливу тему для всіх фастівчан  - на тему транспортного сполучення.. Захід організували фастівські фронтозмінівці та громадська організація "Громадський актив Фастова", ну а прийшли на нього представники різних сил, в тому числі і провладних... Говорили про оптимізацію руху маршруток та електричок, про ціни на квитки, про монополію провладних перевізників та ще багато про що...

Чи вирішать теледебати проблему водопостачання у Фастові?

Фастівчани поступово звикли до досить своєрідної манери звернень свого народного обранця Р.Сольвара до міської влади через... місцеве телебачення. Ці яскраві телеролики стають чи не хітами всіх новин фастівського каналу АСТВ. На них наш нардеп, як правило, рішуче вимагає від керівництва міста повирішувати всі нагальні проблеми. Останнім було таке телезвернення з вимогами вирішити головну проблему міста − проблему нормального водопостачання. Нардеп не жалів словесних барв і наголошував, що Фастів живе в якомусь минулому столітті з огляду на стан справ з водою у ньому. Зворушливих закликів до міського голови і керівника місцевого водоканалу І. Соломахи було більше, чим вдосталь. Чого ж тут більше насправді: піару, турботи про громаду чи ефективних реальних механізмів впливу на міську владу − розсудять час і фастівчани.

Оболонський хор "Просвіта" у Фастові

Вже не один раз на запрошення Фастівської "Просвіти" і місцевої парафії Святого Миколая Української Православної Церкви Київського Патріархату до м.Фастова приїжджав хор "Просвіта" Оболонського району м.Києва (художній керівник - Раїса Марченко). Ось, і на початку цього року 13.01.2013 р. київські просвітяни завітали до нашого міста у Собор Святого Миколая. Вони приїхали до фастівчан у гості з концертом українських колядок, музику до яких, в основному, написав наш незабутній видатний композитор К.Г.Стеценко. Не забули вони захопити з собою з Києва до Фастова й різдвяну стилізовану зірку, яка скрізь у ці дні супроводжувала хор.

Миколі Литвину − 70!

4 березня відзначає свій 70-річний ювілей славетний мешканець нашої Фастівщини Микола Степанович Литвин – відомий сучасний український народний кобзар, письменник і журналіст, заслужений діяч мистецтв України, який є одночасно членом Національних Спілок журналістів України (з 1985р.), письменників України (з 1988 р.), кобзарів України (з 2000р.), лауреатом всеукраїнських літературно-мистецьких премій ім. І.Нечуя-Левицького (1993р.) і ім. О.Пчілки (1995р.), літературно-мистецької премії Фастівщини ім. В.Косовського, автором багатьох пісень, збірок віршів, оповідань і повістей, палким українським патріотом України.

Редакція «Фастів Інфо», Фастівська «Просвіта», рідні і друзі щиро вітають шанованого ювіляра, бажають йому й надалі чарувати своїми піснями наш край і Україну.

 Фастів Інфо

Пам'яті письменника

23 січня 2013 року виповнилося 20 років від дня смерті Миколи Герасимовича Глухенького - члена Національної Спілки письменників України, громадського діяча, просвітянина, козака, палкого патріота України. Перебуваючи на посаді директора центрального книжкового магазину у місті Фастові він завжди пропагував і популяризував українську культуру, історію і мову. Його колеги по творчому мистецькому цеху Сергій Плачинда, Володимир Косовський, Євген Чередніченко, Юрій Хорунжий високо оцінювали талант письменника, про що свідчать їх спогади про нього. Традиційно щороку міська бібліотека і бібліотека ЗОШ №4 І-ІІІ ступенів у грудні та січні збирають в шкільному музеї Миколи Глухенького шанувальників творчості письменника. На цих зустрічах вони діляться спогадами про спілкування з літератором, в черговий раз перегортаючи сторінки його непростої біографії. Дякуючи учителю ЗОШ №4 Аллі Костянтинівні Шкляр та завідуючій міською бібліотекою Людмилі Олександрівні Страшук, членам громадського комітету «Пошук» ім.М.Глухенького фастівчани - і дорослі і молодь - мають можливість ознайомитися з життєвим шляхом і творчістю відомого фастівського письменника.

Про Яхни 1917-1941 років

Остання володарка Яхнів графиня М.Браницька під час зустрічі з селянами у Кожанці

Події лютого - жовтня 1917 року багато у чому змінили звичний дореволюційний плин життя тодішнього с.Яхни Малополовецької волості Васильківського повіту Київської губернії. Якщо за відомостями Київського губернського статкомітету за 1891 рік у с.Яхнах ми можемо побачити 145 дворів з 1753-ма жителями (881 чоловік і 872 жінок), церкву Св.Іоанна Богослова з церковно-приходським училищем, 8 вітряків, маслобойню, 3 кузні, то після 1917 року ці статцифри значно змінилися. Після удержавлення протягом 1917-1918 років всієї системи освіти України, довелося припинити свою діяльність і церковно-приходській школі в Яхнах. ЇЇ останній керівник о.Михаїл Цікаловський мусів віддати шкільне приміщення державній владі і надалі займатися у вкрай важких суспільних умовах виключно церковною діяльністю.

До історії села Яхни

Відвідав нещодавно виставку «Село Яхни - погляд через століття» у нашому краєзнавчому музеї. Маю також чимало матеріалів про Яхни, так як це село мені не чуже, бо у ньому тривалий час проживала родина моїх родичів Закревських. У своїй статті зупинюся на деяких моментах історії села, не торкаючись тих питань нещодавньої історії і сьогодення, які були вже висвітлені на виставці і у статті в газеті «Перемога» (№6 від 09.02.2012р.) сільським краєзнавцем Оленою Радченко, яка пропрацювала більше 10 років директором Будинку культури с.Яхни, палко закохана в свій край і зібрала окремі дані про нього.

Від себе ж додам, що це мальовниче старовинне село вперше документально згадується у польських люстраціях 1616-1622 років. На території села виявлено археологічні залишки двох давніх козацьких городищ, сліди життя людей у інші історичні періоди. Його назва і нині часто зустрічається у аджарській, перській та татарській мові, мовах багатьох північнокавказьких народів. Тому вона походить, швидше за все, від колишніх половецьких кочівницьких племен, що у великій кількості мешкали за давньоруських часів на Фастівщині. Недаремно ж, навколишній степ звуть й досі Половецьким.